Діяльність

Діяльність Пономаренка В. С. як ректора
Харківського національного економічного університету

Працюючи на посаді ректора Харківського національного економічного університету, Пономаренко В. С. виробив і очолив здійснення на практиці глибокої концепції перетворень, які охопили всі сторони життя вищого навчального закладу. Засновані на стратегічному баченні тенденцій вітчизня­ного та світового суспільно-економічного розвитку зміни підпорядковувалися єдиному задуму і самі по собі є прикладом реалізації на практиці розвинутої Пономаренком В. С. теорії ситуаційно-ресурсного підходу в науковому управ­лінні.

Діяльність В. С. Пономаренка як ректора Харківського національного економічного університету має своє відображення у низці праць. Зокрема, це ті праці, що присвячені концептуальним засадам реформування вищої освітньої галузі України [111; 117], а також окремі видання, де міститься огляд здійснюваних протягом 2000 – 2013 рр. перетворень [17; 54; 281]. У щорічних Доповідях ректора ХНЕУ про підсумки роботи та Підсумках роботи трудового колективу та завданнях на наступний навчальний рік можна спостерігати динаміку прийняття управлінських рішень та знаходити дані щодо посту­пального розвитку університету [270 – 274; 276; 277 та ін.].

Уже у 2000 р. було сформовано основне завдання перетворень, яке стало дороговказом на наступні десятиліття. Це завдання підготовки економіч­ної еліти Української держави відповідно до вимог економіки знань та інтеграції університету до європейського і світового освітніх просторів [271].

Умовно можна виділити три етапи у здійсненні висунутих стратегічних завдань та надати їх стислу характеристику.

Перший етап – 2000 – 2003 рр. Уже перші роки перебування Поно­маренка В. С. на посаді ректора ХНЕУ ознаменувалися значним комплексом перетворень, системними зрушеннями та переходом університету на нові засади діяльності. Починається інтенсивне збільшення масштабів діяльності університету – швидко зростає загальний контингент студентів та чисельність професорсько-викладацького складу (рис. 2).

 Рис. 2. Чисельність та склад контингенту студентів ХНЕУ, 2001 – 2012 рр.

Студентам і викладачам забезпечено якісно кращі умови праці й навчання. Так, лише за один 2000 р. університетом видано 309 назв наукової та навчально-методичної літератури, що у 2,7 раза більше, ніж за попередні 20 років, адже у 1980 – 1999 рр. було лише 115 назв, не було жодної монографії; у 2006 р. ця кількість сягає 630 назв, у тому числі 47 монографій [273; 277]. У 2002 – 2006 рр. у 9 разів зростає кількість посадкових місць у бібліотеці університету. Вона отримує сучасне обладнання та перетворюється на сучасний науково-біб­ліотечний комплекс. У 9 разів зростає і парк персональних комп’ютерів, що вико­ристовувалися в навчальному процесі та роботі підрозділів університету [54].

Кардинальні кроки вживаються щодо покращення матеріально-техніч­ного забезпечення роботи, яке у 1990-ті рр. знаходилося у вкрай незадовільному стані. Університет забезпечується новою комп’ютерною та офісною технікою, створюється потужна видавнича база й розпочинається капітальне будівництво.

Університет переходить до нової концепції виховної роботи, спрямованої на стимулювання творчої та громадської ініціативи студентів, на виявлення та підтримку їх лідерських якостей. ХДЕУ стає лідером студентського самовря­дування м. Харкова. Проводяться перші молодіжні заходи, які згодом стали традиційними, а саме фестивалі "Студентська весна", "Дебют" та ін., створюється мережа самодіяльних студентських колективів.

З метою відбору кращих абітурієнтів та розширення вступу до універси­тету талановитої молоді започатковується щорічна олімпіада "Економіст-2000". Поглиблюється співпраця із закладами Малої академії наук України.

Університет здійснює активний пошук і налагодження міжнародних контактів. Розвивається участь у традиційних програмах співпраці, таких, як: TACIS, USAID, IREX та DAAD. На базі ХДЕУ проводяться представницькі міжнародні форуми ділової співпраці.

Змінюється ідеологія діяльності викладача. Зусилля ректорату спрямо­вуються на сприяння всебічній інтеграції навчально-виховного процесу, науко­вої та науково-виробничої діяльності [271], на створення в університеті атмосфери творчості й пожвавлення науково-дослідної роботи. У робочому часі викладача кардинально збільшується питома вага так званої другої половини робочого дня, тобто науково-дослідної роботи. Аудиторне навантаження викла­дача скорочується на 30 % при одночасному зростанні оплати праці. Викладач матеріально та морально заохочується до успіхів у науковій і навчальній діяльності (рис. 3).


Рис. 3. Зміни в умовах діяльності викладачів, 2001 – 2012 рр.

Відповідним чином змін зазнає організація науково-дослідної роботи (НДР) в університеті. Створюється інфраструктура науково-дослідної діяльності та починають діяти науково-дослідні лабораторії. Комплекс заходів забезпечує сприятливі умови для комунікації в академічному середовищі через проведення наукових конференцій, семінарів та публікацію результатів досліджень (рис. 4). Вчені ХДЕУ беруть участь у проектах зі створення стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області на період до 2011 р.

Рис. 4. Фінансування НДР та деякі показники участі у НДР викладачів

і студентів ХНЕУ, 2001 – 2012 рр.

Значну увагу було приділено змінам в іміджу університету та його корпоративній культурі, зокрема, було засновано Золотий знак ХДЕУ, розпочато дослідження з історії університету та видатних його випускників.

Другий етап – 2004 – 2009 рр. На другому етапі спостерігається пози­тивний перелом і здійснюються перетворення організації навчального процесу.

Введення у дію нового науково-бібліотечного корпусу та низки нових гуртожитків кардинально змінює становище матеріально-технічної бази універ­ситету.

Університет здобуває міжнародне визнання своїх досягнень. ХДЕУ запрошується до підписання Magna Charta Universitatum (2004 р.), налагоджує сталі зв’язки з українськими представництвами Світового банку та Європейського Союзу, укладає угоди про співпрацю з університетами світу – за станом на 2012 р. кількість таких угод перевищила 50. У 2005 – 2006 рр. перша група студенів ХНЕУ розпочинає навчання за спільною з Університетом Ліон-2 ім. Люмьєр магістерською програмою подвійного франко-українського диплома. У наступні роки кількість і географія таких програм розширюється [287].

21 серпня 2004 р. Указом Президента України університету надається статус національного.

Увага ректора Пономаренка В. С. переноситься на зміни у самому нав­чальному процесі ХНЕУ. Створеною комісією, яка працювала під керівництвом проректора професора Афанасьєва М. В., було проведено аналіз організації навчального процесу та його методичного забезпечення. Університет активно включається до експериментів з упровадження сумісних стандартів навчання із Болонськими. Свою особисту позицію та позицію керівництва університету щодо участі у Болонському процесі В. С. Пономаренко висловив так: "…реалізація (ідей, закладених у Болонському процесі) має обов’язково носити риси, що притаманні конкретній державі і конкретному університету. Ми ніколи не пов’язували потребу модернізації власної освіти виключно з розбудовою загальноєвропейського освітнього простору, з Болонською декларацією. Ректорат ХНЕУ розглядав і розглядає Болонські ініціативи лише як локальний етап у комплексі глобальних завдань розвитку університету, що витікають із його місії та мети діяльності" [292, с. 1].

Відбуваються зміни в ідеології навчального процесу, а саме: в навчальні плани вводиться варіативна частина, тобто навчальні дисципліни за вибором студента, змінюється система оцінювання та порядок академічної атестації – ліквідується розрив між змістом навчання й атестаційними та екзаменаційними матеріалами [287], використовується компетентнісний підхід у навчанні, викладач позбавляється ролі "ретранслятора або гучномовця", що механічно озвучує перед студентами текст підручника [277]. Заохочується створення міжкафедральних, авторських програм і навчальних курсів [292].

Значна увага приділяється залученню студентів до студентської навчально-дослідної та науково-дослідної діяльності. Для цього використо­вується широке коло засобів: переглядаються вимоги до курсових і дипломних робіт, вводиться дослідницька компонента до навчальних планів і збільшується увага до видання студентських наукових робіт. Замість форм науково-дослідної роботи студентів (НДРС), які не є ефективними у сучасних умовах, а це гуртки і студентські наукові товариства, стимулюється розвиток таких форм студентської науково-дослідної активності, як участь у студентських наукових семінарах і конференціях, індивідуальна робота з викладачами – науковими керівниками. Заохочується, як щодо самих учасників, так і їх наукових керівників, участь і перемога студентів у регіональних та всеукраїнських наукових олімпіадах і конкурсах. Протягом періоду 2004 – 2009 рр. кількість студентів, які брали участь у конференціях, збільшується у 3,31 раза, в кон­курсах, відповідно, – у 6,9 раза, кількість опублікованих наукових доповідей збільшується у 16 разів [54].

У навчальному процесі ХНЕУ відбуваються кардинальні й глибокі перетворення. Їх загальні обриси були викладені у "Програмі прискореного підвищення якості підготовки фахівців" [288], а проміжні підсумки були відображені у статті Пономаренка В. С. "Моніторинг сприйняття студентами заходів щодо підвищення якості підготовки фахівців" [148].

Розширюється кількість існуючих у ХНЕУ напрямів підготовки та спеціальностей – до 24 у 2007 році [54] і 26 за станом на 2013 р. З 2004 р. університет здійснює програму підтримки розвитку наукових шкіл як точок зростання [273; 274]. Створюється стратегічний альянс університету із Науково-дослідним центром індустріальних проблем розвитку НАН України.

У 2008 р. видається "Кодекс професійної етики та організаційної культури працівників і студентів ХНЕУ" [282] та вводиться в дію система рейтингової оцінки роботи професорів і викладачів.

Третій етап розпочався із 2010 р. На цьому етапі перетворень університетом було досягнуто рівня, який створює передумови для реальної інтеграції ХНЕУ у світовий освітній простір.

Перш за все, це потребувало підвищення кваліфікаційного рівня викладання. Поширення отримали започатковані ще у 2008 р. роботи з упровадження програм підготовки студентів, що викладаються англійською мовою. Сьогодні університет сприяє розвитку цього досвіду та набуттю викладачами й студентами відповідної мовної підготовки за програмами BEC (Business English Certificates). Поряд з мовною для викладачів та студентів було забезпечено широкі можливості щодо підвищення власної кваліфікації за програмами сертифікації CIPA, 1С, Microsoft Certificates, IBM Academy та ін.

Метою університету стало включення наукового журналу ХНЕУ "Економіка розвитку" до світових бібліографічних і реферативних баз даних,
у тому числі й до SCOPUS.

У 2009/2010 н. р. як програмне завдання ректором ХНЕУ було висунуто перебудову навчального процесу на основі використання сучасних ІТ-техно­логій, у тому числі в контексті дистанційних технологій навчання. В. С. Поно­маренко застерігає від "тривіального накладання ІТ-технологій на традиційний підхід до формування фахівця із вищою освітою" [292]. Створення ІТ-інфраструктури, а саме: сайта дистанційного навчання, об’єднаної локальної мережі університету і гуртожитків, мережі Wi-Fi доступу, доступних баз даних, поєднується з переходом до "навчальних планів нового покоління". Збільшується самостійність студента в навчальному процесі й поширюється використання нетрадиційних форм навчання. Для організаційного забезпечення впровадження інновацій провадиться структурна реорганізація підрозділів ХНЕУ [292]. Університет поширює на школи міста систему дистанційного навчання, що створена на платформі Moodle.

Протягом усіх трьох періодів увага Пономаренка В. С., як ректора і як науковця, була прикута до проблеми відбору й залучення до університету абітурієнтів та до проблеми підвищення якості підготовки дипломованих фахівців, тобто до завдання виховання самостійної й компетентної особистості. З цією метою за ініціативи Пономаренка В. С. університетом здійснюються широкі дослідницькі та дослідницько-практичні програми. Зокрема, вони включають систематичне статистичне дослідження контингенту абітурієнтів та успішності студентів у навчальному процесі, проект із анкетування-опитування роботодавців та лонгітюдне дослідження професійної кар’єри випускників ХНЕУ. Їх результати знайшли відображення в наукових працях Пономаренка В. С.
з питань розвитку освіти та стали основою для розробки практичних заходів щодо реформування навчально-виховного процесу в університеті. Наголошу­ється на нагальній потребі встановлення контактів університету, в тому числі
в особі його викладачів і науковців, із підприємствами, безпосереднього врахування потреб розвитку економіки як у навчальному процесі, так і в науково-дослідній діяльності.

Університет готується до чергових кардинальних зрушень щодо матеріально-технічного забезпечення власної діяльності. На 2013 р. заплановане введення
в дію нового 7-поверхового навчального корпусу, що відкриває шлях до реаліза­ції плану із загальної реконструкції комплексу університетських будівель [297].

Реалізація започаткованої у 2000 р. стратегічної програми розвитку принесла й приносить вагомі результати, завдяки яким Харківський національний економічний університет займає провідні позиції в Україні. Усі рейтингові дослідження, які проводилися в Україні, об’єктивно свідчать, що ХНЕУ зайняв чільне місце серед лідерів вітчизняної освіти. Планка досягнень та нових завдань колективу ХНЕУ зростає. Університет перетворено на трибуну і джерело генерації проривних ідей сучасної економічної та управлінської думки, на площадку вироблення нової парадигми підготовки економічних і управлінських кадрів України ХХІ століття.

Наведені матеріали дозволяють відзначити ту роль, яку відіграла в успі­хах ХНЕУ особистість його ректора – Пономаренка Володимира Степановича, та властиві йому риси діяльності як управлінця, а саме: науковий підхід, широке стратегічне бачення та активне прагнення до інновацій.